Історія Ліла Тіджея — це ще один приклад того, як Бронкс продовжує формувати реп-культуру зсередини попри складні зовнішні та внутрішні обставини. Район, що дав світу хіп-хоп, й далі породжує таланти, які черпають натхнення з вулиць, викликів та власного досвіду. З агресивного підлітка, який відбував покарання у в’язниці, Тіджей перетворився на голос покоління та зміг досягти справжньої популярності, випустивши кілька платинових синглів. Про шлях до зірок та перешкоди на ньому, які подолав цей молодий репер з Бронкса — далі на bronxski.com
Малий бешкетник
Тіон Джейден Меррітт, відомий як Ліл Тіджей, виріс у районі Фордгем у Бронксі. Багатодітна родина, бідне дитинство, кримінальне оточення. Все це сформувало світогляд хлопця, який дуже рано подорослішав. Ще у середній школі Ліл потрапив у світ злочинності, кілька разів перебував в ізоляторах для неповнолітніх. У 2016 році, коли хлопцю було 15, його засудили до року ув’язнення за підозрою у пограбуванні. Саме тоді Тіджей уперше серйозно замислився про музику, у вʼязниці він почав писати тексти, щоб змінити своє життя.
Після звільнення Ліл одразу ж взявся за справу: почав записувати пісні на телефон та комп’ютер, експериментуючи зі звучанням й натхненний музикою, яку в дитинстві слухала його мати, — зокрема Ашером та Майклом Джексоном. Суміш емоційного вокалу та чесних похмурих історій підлітка швидко знайшла відгук. Перша сольна пісня «Resume» стала вірусною, набравши понад 14 мільйонів прослуховувань менш ніж за рік. А до літа 2018 року трек «Brothers» вже лунав у кожному шкільному коридорі Нью-Йорка, закріплюючи за Лілом Тіджеєм статус зірки, що стрімко сходить на музичному небосхилі.

Шлях до успіху
Після перших гучних успіхів із самостійно випущеними треками — зокрема «Brothers», «Goat» та «Leaked» — Ліл Тіджей швидко опинився у центрі уваги великих лейблів. Наприкінці 2018 року він підписав контракт із Columbia Records, яка випустила його дебютний мініальбом «No Comparison». Вже у серпні 2019 року вийшов другий мініальбом «F.N», до якого увійшли популярні сингли, серед яких — «Ruthless» з Jay Critch та «Laneswitch». Альбом став першим релізом Тіджея, що потрапив до чарту Billboard 200, й став передвісником його повноформатного студійного дебюту — «True 2 Myself». Платівка стала золотою та вийшла на п’яте місце в основному американському чарті.

У 2020 році, на тлі успіху дебюту, Ліл випустив третій мініальбом «State of Emergency», що ввійшов до списку 40 кращих альбомів. Найуспішніші треки з нього — «Zoo York» з Fivio Foreign та Pop Smoke. Того ж року з’явився емоційний R&B-сингл «None of Your Love».
У 2021 році Ліл Тіджей досяг нових вершин із хітом «Calling My Phone» за участі 6LACK — пісня дебютувала на третьому місці Billboard Hot 100. Вона стала трампліном до другого студійного альбому «Destined 2 Win», у якому взяли участь Polo G, Offset, Saweetie та інші. Платівка також увійшла до пʼятірки Billboard 200. Цікаво те, що Ліл ніколи не хотів тотальної популярності.
«Я пишу не з метою вірусності», – каже він, зізнаючись, що у нього навіть немає таких додатків, як TikTok, на телефоні. Ліл порівнює свої пісні з поезією: «Йдеться про створення музики, яка мені подобається».
У наступні два роки Ліл Тіджей продовжив випускати хіти, зокрема «Not in the Mood», «In My Head», «Beat the Odds» та «Give You What You Want». Але потім сталося те, ще поставило під сумнів подальшу зіркову долю «Принца з Нью-Йорка», як називали інколи Ліла Тіджея.

Між життям та смертю
Це сталося після опівночі 22 червня 2022 року. Тіджей приїхав у місто Еджуотер у Нью-Джерсі та зупинився у готелі. Ліл згадує, що того дня він відчував тривогу.
«Я цілий тиждень мав дивне передчуття. Мій охоронець рано пішов — в нього був день народження в родині. Я просто тусувався з друзями, але постійно казав, що щось не так».
Передчуття справдилося. Ввечері Тіджей із двома друзями припаркував свій червоний Dodge Durango біля торгового центру. До авто підійшов озброєний чоловік та став вимагати коштовності й гроші. Спроба чинити опір завершилася стріляниною: репер отримав сім куль у грудну клітку. Його евакуювали гелікоптером та негайно прооперували. Попереду були довгі та болісні тижні відновлення. Два місяці потому Тіджей уперше з’явився публічно й випустив пісню «Beat the Odds», у якій прямо каже:
«Тіджей, чому ти ходиш з усіма цими клятими пістолетами?»
Я просто кажу їм, що це тому, що я не хочу померти».
У кліпі — сцени з лікарні: Ліл у халаті та бандажі читає реп у мікрофон. Тіджей називає цей інцидент найскладнішим у житті — подією, що змусила глибоко переосмислити власне існування. Спершу він навіть не усвідомлював серйозності ситуації. Тижні після поранення минули в медикаментозному тумані. Лише коли ліки зменшилися, а тіло почало загоюватись, прийшло справжнє усвідомлення.

«Деякий час мені здавалося, що це якась гра», — каже Ліл. — «А потім почався справжній ПТСР».
Сакральний альбом «222»
Тіджей називає свій альбом «222» найглибшою та найособистішою музичною роботою, яку він коли-небудь створював. За його словами, у ньому він ділиться досвідом, про який раніше не розповідав публічно. У цих треках він звучить впевнено й зріло. Хоча альбом не має хітів рівня «Calling My Phone», він демонструє розширення його творчого діапазону. Відомий мелодійністю, цього разу Тіджей додає до свого звучання більше емоційної глибини — особливо це відчутно у проникливій композиції «Someone Who Cares». Альбом зайняв 24-те місце в Billboard 200.
Пісня «June 22nd» — пряме звернення до подій навколо стрілянини — передає атмосферу тривожності та внутрішнього сум’яття, яке репер переживав напередодні тієї ночі. Весь альбом звучить витонченіше й цілісніше, ніж його попередні роботи: злагоджений, виважений, акуратно відшліфований.
Назву «222» Тіджей пояснює як символ змін — посилання на так зване «ангельське число» та на конкретний момент часу: 2:22 ночі 22 червня 2022 року, коли його пораненого евакуювали з паркінгу. Період одужання став першою паузою у його кар’єрі, що дозволила зупинитися та переосмислити свій шлях.

Втрата друга та колеги Pop Smoke у 2020 році, а також усвідомлення того, що сам Тіджей міг розділити його долю, стали для нього потрясінням та джерелом вдячності.
«Я на все дивлюсь як на благословення», — каже він. — «Коли можеш просто дихати, сидіти чи думати — це вже щось».
Особливості стилю та продовження карʼєри
Ліл Тіджей виконує пісні переважно англійською, але іноді використовує іспанську, хоча й не володіє нею досконало. Його творчість часто порівнюють із музикою іншого нью-йоркського репера — A Boogie wit da Hoodie. Свою музику Тіджей описує як мелодійний реп, у якому переосмислює складне минуле.
В огляді Pitchfork його назвали «серцеїдом хіп-хопу». Також його часто називають «Бронксівським Джастіном Бібером» через використання семплу з треку «Baby» у своїй музиці.
У 2023 році після важкого поранення Ліл вперше з’явився у синглах «Rich the Kid» та «Sleepy Hallow», далі були успішні треки «I Should’ve Known», «Told Ya», «No No», «Took a While (Be Us)» та «Legacy».
У жовтні 2024 року Ліл Тіджей розпочав європейський тур «Past 2 Present», відкривши його на арені O2 у Лондоні. Тур ознаменував п’яту річницю його дебютного альбому «True 2 Myself» й став ретроспективною подорожжю крізь усю його музичну кар’єру — від перших хітів до новітніх релізів. На концертах до нього приєдналися Key Glock, RealestK та британські гості, яких Тіджей особисто запросив.

Попри виклики, що траплялися на шляху, 23-річний виконавець із Бронкса впевнено дивиться вперед. За останні п’ять років він здобув дев’ять платинових синглів як провідний артист, його хітові фіти з Pop Smoke та Ice Spice стали справжніми гімнами покоління, а його історія — зразком того, як чесність й талант можуть прокласти шлях від вулиць до світових сцен.