Фестивалі — це не завжди гучні гуляння, вулична їжа та веселощі. Є масові заходи й іншого, більш врівноваженого та цільового формату. Один з них — Книжковий фестиваль у Бронксі. Хто його заснував та як він проходить, розкажемо у цій статті далі на bronxski.
Спочатку була ідея
Серасія Феннелл — одна із засновниць Книжкового фестивалю у Бронксі. Вона починала свою карʼєру у видавництві та кілька років працювала публіцистом у компанії Simon&Schuster. Саме тоді сталося перше знайомство Серасії з книжковими фестивалями. Якось її відправили, як представницю від видавництва, до Брукліна на такий захід. Дівчина була вражена масштабом та форматом цієї літературної події, отримала масу задоволення та позитивних емоцій. Дорогою додому Серасію мучило єдине питання: «Чому немає чогось подібного у Бронксі?».
Ці думки не давали Феннелл спокою кілька років. Сама вона народилася у Брукліні, але у дитинстві переїхала з батьками до Бронкса. Серасія почала згадувати шкільні роки й усвідомила, що жодного разу до них у клас не приходив жоден автор книжок, не було організовано жодної літературної зустрічі чи походу до бібліотеки. Взагалі книжкові крамниці у Бронксі були рідкістю. Це водночас дуже дивувало й засмучувало Серасію. Вона мріяла зробити так, щоб її рідний район позбувся репутації бандитського неосвіченого боро, та заявив про себе, як інтелектуальна та свідома частина Нью-Йорка.
Феннелл розуміла, що потреба в книжковому фестивалі існує, бачила навкруги себе зацікавлену молодь, але спочатку чекала, поки хтось інший візьметься за цю справу. Вона боялася, що не впорається з такої відповідальністю, та сподівалася, що хтось більш досвідчений обов’язково це зробить. Але час йшов, фестиваль так і не з’являвся.
У 2015 році, коли останній книжковий магазин у Бронксі, Barnes&Noble, оголосив про закриття, Феннелл зрозуміла, що це остання крапля. Чекати нема часу. Петиції місцевих жителів про збереження магазину надихнули її. Вона зрозуміла, що в Бронксі є люди, які хочуть читати та відкривати для себе нові обрії, й вирішила діяти. Серасія спробувала залучити авторів з Бронкса до магазину, але це виявилося складніше, ніж вона очікувала. Коли магазин закрився через рік, це стало для неї великим ударом.
Організація першого книжкового фестивалю у Бронксі
Феннелл вирішила, що настав час реалізувати свою мрію про фестиваль. Вона почала шукати спонсорів серед місцевих компаній та організацій, але постала перед труднощами через відсутність зв’язків із неприбутковими організаціями або знаменитостями. Тоді вона звернулася до громади. «Я хочу знайти людей, схожих на мене, які навчалися в школах, де вони ніколи не бачили авторів чи ілюстраторів книжок, та не говорили з ними, або дорослих, які ніколи не заходили в книжковий магазин, — я хочу зробити для них щось дійсно важливе. Це ті люди, на яких я справді намагаюся орієнтуватися».
Серасія опублікувала заклик у Твіттері, де серед її підписників було багато представників з різних видавництв, адже дівчина довгий час працювала у цій сфері. Реакція була вражаючою: сотні людей підтримали її кампанію на Kickstarter, яка швидко перевищила ціль у 30 000 доларів. Автори та видавці почали активно приєднуватися до комітету з планування фестивалю. Феннелл об’єднала зусилля з місцевими організаціями та Департаментом освіти, щоб забезпечити участь шкіл району у фестивалі. Вона сама знайшла ідеальне місце для проведення заходу — Fordham Plaza, яке було зручним для доступу як для місцевих жителів, так і для гостей з інших районів.
Оскільки Бронкс переважно населений латиноамериканцями, афроамериканцями та людьми з країн Карибського басейну, Феннелл вирішила зосередитися на представниках кольорових спільнот у своїх програмах. Однією з учасниць фестивалю стала поетеса Елізабет Асеведо. У своїх книжках вона багато пише про те, з якими проблемами та стереотипами стикаються латиноамериканці. Серед авторів, які погодилися взяти участь у першому Книжковому фестивалі у Бронксі, були також Деніел Хосе Олдер, з яким Феннелл працювала багато років як публіцист, Ліліам Рівера, чий роман «Освіта Марго Санчес» розказує про життя у Південному Бронксі, Адам Сільвер, що порушує питання ЛГБТК у своїх творах, Ко Бут, який пише романи про Бронкс, та Арлін Алда, яка записала чудову аудіокнигу, присвячену історії району.
Захід пройшов чудово, прийшло більше людей, ніж Серасія очікувала. У той день вона усвідомила, що дарма так боялася зробити це кілька років. Та водночас Феннелл зрозуміла, що тепер її нічого не зупинить й вона зробить все, щоб Bronx Book Festival став довгоочікуваною щорічною подією.
Важлива місія фестивалю
Серасія Феннелл дуже хоче, щоб її фестиваль допоміг змінити стереотипи про Бронкс: «Багато років тому, коли Бронкс отримав гасло «Бронкс горить», ніхто не хотів приїжджати сюди», — каже вона. «Усі вважали, що район майже нічого не вартий. Але це було десятиліття тому. Цього більше не відбувається; Бронкс так сильно змінився. Тому я вважаю, що людям потрібно відмовитися від цього стереотипу, їм потрібно просто відвідати наш район».
Ця надія змінити мислення людей втілена у фразі, яку Серасія обрала для слогана фестивалю, — «Bronx is Reading». Вона хоче, щоб ні у кого не було сумнівів у тому, що у Бронксі живуть освічені люди та читці.
Феннелл хоче змінити не лише думку зовнішнього світу про Бронкс, але й погляди його жителів на літературну індустрію. «Я хочу показати темношкірим людям, що у видавництві є можливості», — зазначає вона. «Незалежно від того, чи хочуть вони стати авторами або працювати в маркетингу чи рекламі, я хочу, щоб вони побачили цю репрезентацію. Видавнича сфера дуже однорідна, і я вважаю, що одним зі способів зробити її різноманітнішою є організація фестивалю в різних культурних середовищах».
Книжковий фестиваль у Бронксі має на меті також підтримати грамотність й заохотити любов до читання серед дітей, підлітків та дорослих. Захід охоплює різноманітні теми, важливі для громади Бронкса. І це не лише виступи запрошених авторів, що презентують свої книги. На фестивалі проводяться панельні дискусії, майстер-класи та інші активності за участю авторів, лауреатів нагород, представників видавництв, ілюстраторів тощо. Фестиваль сприяє розвитку культури читання в Бронксі та є значущою літературною подією для місцевих жителів й гостей міста.
Особливий фокус спрямовано на школярів. На кожному фестивалі відводиться значний час на освітлення дитячої літератури, надаються посібники для читацьких груп від видавців, презентуються нові книжки для дітей, а всі школи-учасники отримують приємні книжкові подарунки.
Велика команда та амбітні плани
За кілька років існування Bronx Book Festival багато чого змінилося. У 2018 році Серасія Феннелл була визнана однією з 25 впливових жінок Бронкса за версією «The Bronx Times». Наразі вона навчається на магістратурі в Університеті Леслі та постійно у розʼїздах між Бронксом та Брукліном. Головна партнерка Серасії — Роя Марш — співзасновниця програми «Bronx Poet Laureate». Роя здобула національне визнання як поетеса, виконавиця та активістка. Її роботи публікувалися в численних журналах, у 2020 році вона випустила свою дебютну збірку поезії «DayliGht», присвячену темношкірим жінкам.
Колись Серасія бентежно та невпевнено власноруч проводила перший Книжковий фестиваль у Бронксі. Тепер над програмою фестивалю та його проведенням працює велика команда. Публіцисти, маркетологи, комітет планування, графічні дизайнери та журналісти. Всі вони працюють задля спільної мети — створити справжнє свято для читачів Бронкса.
З кожним роком програма стає все насиченішою та різноманітнішою. Наприклад, у 2024 році фестиваль проходив 4 дні:
- 5 червня — святкування Дня грамотності у Бібліотечному центрі;
- 6 червня — святкування Дня викладача;
- 7 червня — літературна вечірка в історичному будинку Ендрю Фрідмана;
- 8 червня — закриття фестивалю у Фодгем Плаза та у Фордгемському університеті.
Фестиваль пройшов вдало, але були й певні труднощі, насамперед із залученням спонсорів. Такий захід вимагає великих коштів та підтримки з боку уряду й корпоративного сектору. Серасія Феннелл була засмучена тим, що фестиваль не відвідав жоден представник місцевої влади, але вона все ж таки сподівається, що це повʼязано виключно з щільним графіком урядовців, а не з тим, що вони вважають захід не важливим для Бронкса.
Попри це, Феннелл рішуче налаштована на просування своєї ідеї та виконання головної місії Bronx Book Festival — зробити так, щоб слоган «Бронкс читає» був не просто словами, а непохитним твердженням.