В середині XX століття в американському театрі та кіно переважали певні расові переконання та упередження. Темношкірим акторам було важко на рівних конкурувати з білими. Але коли мова йде про справжній талант, нічого не може стати на заваді. Яскравий приклад цього — Даян Керролл. Ця жінка змогла виразно вписати своє ім’я в американську культуру попри свій колір шкіри. Вона стала першої темношкірою акторкою, що отримала премію «Тоні» та першою афроамериканською жінкою, яка отримала власне телешоу в США. Як їй це вдалося — розкажемо у цій статті на bronxski.
Музичне дитинство
Даян Керролл народилася у 1935 році у Бронксі. Насправді це не її реальне ім’я та прізвище. Дівчина після початку своє акторської карʼєри взяла собі псевдонім, просто трохи змінивши дані. Звали її Керол Діанн Джонсон.
Родина жила доволі скромно. Батько Джон працював кондуктором у метро, мати Мейбл займалася побутом та дітьми. Даян із раннього дитинства захоплювалася музикою та співом. З шести років вона співала в церковному хорі Гарлема. Дівчинка сумлінно навчалася вокалу та грі на фортепіано, мріяла про кар’єру в опері. Коли обирали кандидатів на отримання стипендії від Метрополітен-опера для навчання у Вищій школі музики та мистецтв Нью-Йорка, її ім’я було попереду списку.
Даян зростала слухняною, чемною та дуже гарною дівчиною. У підлітковому віці вона хотіла стати моделлю, адже мала яскраву привабливу зовнішність та струнку фігуру, але любов до музики перемогла. У 16 років Даян разом із подругою пройшла прослуховування для шоу Артура Годфрі «Талантознавці», саме тоді вона вперше використала свій псевдонім. Керролл перемогла та отримала чудову можливість взяти участь у щоденному радіошоу, яке транслювалося протягом трьох місяців. Тоді дівчина здобула свій перший професійний досвід та впевнилася у своєму прагненні повʼязати життя з медійною сферою.
Поява на великому екрані
Три роки Даян продовжувала займатися музикою та брати участь у різних кастингах. І ось нарешті 19-річна дівчина отримала шанс зʼявитися в екранізації великого мюзиклу. Керролл дали другорядну роль подруги героїні Дороті Дандрідж у мюзиклі «Кармен Джонс». Того ж року вона дебютувала на Бродвеї в мюзиклі «Будинок квітів» Гарольда Арлена та Трумена Капоте.
Статтю про шоу, яке проіснувало більше 27 років, читайте за посиланням.
У 1959 році Даян Керролл знялася у музичному фільмі «Поргі та Бесс», але її вокальні партії дублювала оперна співачка Лоулі Джин Норман. У гонитві за телебаченням Даян все менше часу стала приділяти музиці та відчула у собі акторський потенціал, тож почала зосереджуватися більше на кастингах не тільки до мюзиклів, а й до звичайних кінострічок.
У 1961 році Даян Керролл зіграла разом із Сідні Пуатьє у фільмі «Паризький блюз». Нібито фільм вийшов вдалим, режисер та продюсери були задоволені грою акторки, але наступну свою роль вона отримала лише через шість років у драмі «Поспішай на захід сонця». Керролл продовжувала спроби знятися у кіно, але не гаяла часу у проміжках між кастингами. Даян весь цей час працювала у театрі й досягла визначних успіхів на сцені. Вперше в історії США престижну премію «Тоні», якою нагороджують за вагомий внесок до театрального мистецтва, отримала темношкіра акторка. Нею стала Дайан Керролл, її нагородили за головну роль у мюзиклі «No Strings». Коли Голлівуд вирішив екранізувати цей мюзикл, Керролл була впевнена, що повторить свій успіх вже на екрані, але роль віддали білій акторці Ненсі Кван. Це викликало обурення Національної асоціації сприяння прогресу кольорового населення, яка навіть погрожувала бойкотом студії «Warner Bros.». Після гучного скандалу фільм зняли з виробництва, він так і не зʼявився на екранах.
Справжня слава
У 1968 році Даян Керролл в черговий раз довела, що для того, щоб мати талант та цілеспрямованість, не важливо, якого кольору у тебе шкіра. Вона випускає власне телешоу — ситком «Джулія». І це був справжній прорив. Адже на відміну від попередніх темношкірих персонажів, вона грала не прислугу чи покоївку, а головну героїню — медсестру та вдову, яка намагається виховати маленького сина.
Ця роль принесла їй «Золотий глобус» й номінацію на премію «Еммі» у 1969 році. Шоу успішно проіснувало на телебаченні 5 років. Після його завершення Даян Керролл повернулася до драматичних ролей у кіно. У 1974 році вона з’явилася у фільмі «Клодін», де грала жінку з Гарлема, яка самостійно виховує шістьох дітей.
Тоді Керролл була номінована на «Оскар», ставши на той час четвертою темношкірою акторкою, яка отримала цю номінацію за кращу жіночу роль.
Після цього великі ролі стали рідкісними, але Даян Керролл продовжувала активно працювати на телебаченні. У 1976 році вона спробувала повернутися з власним вар’єте-шоу на CBS, але ця спроба виявилася невдалою, програма проіснувала лише чотири епізоди.
Проте акторка не покидала працювати у театрі. Найбільш популярні вистави того часу за її участі — «У той самий час наступного року» та «Агнес Божа».
Легендарна «Династія»
Але справжнім зірковим часом у карʼєрі Даян Керролл була участь у популярному серіалі «Династія». У 1984 році Керролл приєдналася до акторського складу цієї мильної опери ABC, що посідала провідне місце у прайм-тайм. Даян зіграла Домінік Деверо — зведену сестру персонажа Джона Форсайта — Блейка Керрінгтона та суперницю красотки Алексіс, роль якої виконувала Джоан Коллінз.
Даян Керролл вперше з’явилася в серіалі 2 травня 1984 року, саме в той час, коли він здобув шалену популярність та отримав премію «Золотий глобус». Це було вперше, коли темношкіра акторка виконала одну з головних ролей в прайм-тайм мильній опері. Три роки Керролл знімалася у «Династії». Загалом вона з’явилася у 72 епізодах та здобула чималу армію прихильників, перш ніж покинути серіал у 1987 році. Крім того, Даян також брала участь у недовготривалому спін-офі «Династія 2: Сім’я Колбі» на періодичній основі в 1985-1986 роках.
Особисте життя та карʼєрні здобутки
Після славнозвісної «Династії» Даян Керролл на деякий час зникла з екранів та театру. Але вона не планувала закінчувати карʼєру, лише зробила невелику перерву й у 90-х знову почала радувати своїх фанатів як на театральних підмостках, так і в кінопрокаті.
З 1989 по 1993 рік Керролл час від часу зʼявлялася у серіалі «Інший світ», який приніс їй чергову номінацію на премію «Еммі». Потім був ще один успішний серіал «Самотній голуб», де Даян неперевершено зіграла одну з головних драматичних ролей. 1996 рік відзначився в карʼєрі акторки канадським мюзиклом «Бульвар Сансет», а 1997 рік — фільмом «Прихисток Єви». Після участі у мюзиклі Керролл знову захопилася музикою та більше часу почала приділяти саме сцені, а не телевізійним проєктам.
Серед її найкращих робіт у кіно були роль Сейді Ділейні у стрічці «Ми маємо слово: перші 100 років сестер Делейні» (1999) та роль матері проблемної співачки Наталі Коул у фільмі «Жити заради кохання: Наталі. Історія Коула» (2000). Також акторку можна зустріти у серіалах: «Половинка та половинка», «Сильні ліки», «Анатомія пристрасті». У 2004 році актриса отримала позитивні відгуки критиків за свою участь у мюзиклі «Bubbling Brown Sugar».
Що стосується особистого життя акторки, вона ніколи його не афішувала, та воно було досить насичене. Даян виходила заміж чотири рази, але дітей має набагато менше, ніж чоловіків. Лише у першому шлюбі з’явилася донька Сюзанна. Всі обранці акторки були не публічними людьми. Серед селебритіс лише у 1960-х роках вона була заручена з Сидні Пуатьє, але весілля тоді так і не відбулося. Останні роки Керролл відчайдушно боролася з раком молочної залози й стала активісткою у боротьбі з цією хворобою. Та все ж таки недуг переміг — Даян померла від онкології у віці 85 років.
Історію життя ще однієї акторки з Бронкса — Мей Куестел — читайте за посиланням.