Лікар, який здійснив першу в світі трансплантацію людського серця, помер в 2008 р. в Нью-Йорку. Його звали, як ви вже здогадались, Адріан Кантровіц. Детальніше про його життя, а переважно про діяльність в сфері експериментальної медицини, хірургії, кардіології розповість видання bronxski.com.
Раннє життя та освіта
Як зазначає видання nytimes, видатний американський хірург народився 4 жовтня 1918 р. в Бронксі. В світі завершувалася І світова війна, в якій США брали найактивнішу участь. Після війни країна занурилась в період, коли відбувся спад виробництва, влада запровадила «сухий закон», а через деякий час саме тут розпочалася світова економічна криза. Також США після війни стали найбільш могутньою країною світу, а це відповідно мало вплив і на населення цієї держави.
Саме в умовах нестабільних 20-х років доводилось зростати Адріану та його старшому брату Артуру. Але їм сприяв успіх хоча б в тому, що їх мати була дизайнеркою одягу, а батько управляючим медичною клінікою в Бронксі. А отже, хлопці мали можливості для навчання та безтурботного дитинства. Завдяки брату Адріан активно долучався до творчості і вже в трирічному віці говорив, що хоче бути лікарем. Разом з братом вони сконструювали електрокардіограф зі старих радіодеталей. Уявляєте? В дитинстві, в 20-ті роки ХХ ст. Через деякий час брати знову об’єднали свої зусилля, щоб працювати над допоміжним пристроєм для лівого шлуночка.
Далі в юнака було навчання в Нью-Йоркському університеті в 1940 р. Тут він спеціалізувався на вивченні математики. Після цього Адріан продовжив навчання в коледжі медицини Лонг-Айленда. Тут він отримав диплом лікаря. Це сталося в 1943 р. Таке швидке завершення навчання сталося через необхідність в лікарях в армії США під час ІІ світової війни. Отримана освіта дозволила йому стажуватися в Єврейській лікарні Брукліна, де він зацікавився нейрохірургією. В цей час він опублікував статтю «Метод утримання кровоспинників Galea при краніотоміях». В цій статті Адріан пропонує спосіб використання затискача при виконанні операцій на мозку. Але війна продовжувалась, а тому Адріану довелось 2 роки працювати хірургом в армії. Далі ж почалася його кар’єра в якості кардіохірурга.
Діяльність
В 1947 р. Адріан працював лікарем-ординатором в лікарні Маунт-Сінай на Мангеттені. В 1948-1955 рр. Кантровіц працював в лікарні Монтефіоре в Бронксі – спочатку як асистент ординатора, а далі як головний ординатор хірургії. В наступні роки він почав працювати в медичному центрі Маймоніда в Брукліні. Саме тут він очолював групу дослідників, інженерів, кардіологів, які цілеспрямовано займалися питанням розробки пристроїв для підтримання роботи серця, легенів, сечового міхура.
В 1970 р. Кантровіц разом із своїми колегами залишив лікарню Маймоніда, бо вирішив, що невелика громадська лікарня в Брукліні не є тим незалежним середовищем, яке дозволяє розробляти інноваційні кардіологічні методи. А тому він перевіз свою команду з 25 осіб до лікарні «Синай», що в Детройті, де продовжував удосконалювати свої вміння з пересадки серця та конструював пристрої для покращення його роботи. Також тут він працював в Школі медицини Університету Уейна.
Загалом протягом життя він написав понад 200 статей та професійних наукових робіт.
Винаходи
За роки праці Адріану Кантровіцу вдалося досягти чимало. За деякими даними за 60 років він придумав та втілив у життя понад 20 медичних пристроїв. Перелічимо деякі з його ідей. Перш за все, відбулося його втручання в догляд за смертельно хворими пацієнтами. Тут він використовував хірургічне втручання та штучні пристрої.
Крім цього, лікар Кантровіц зосередився на тому, щоб не лише замінювати серце, а й покращувати його роботу за допомогою технічних пристроїв. Одним з них був «допоміжний пристрій лівого шлуночка» або LVAD. Це дозволило пацієнтам з важкою серцевою недостатністю жити повноцінним життям і не турбуватися через ризик раптової смерті.
Саме Адріан Кантровіц винайшов внутрішньоаортальний балонний насос. Уявіть собі «довгий вузький газопровід (6 дюймів в діаметрі), який нагадує повітряну кулю і під’єднаний до аорти». Пристрій постійно надувався і здувався, а тому це дозволяло серцю качати кров, а отже зменшувало навантаження на цей важливий людський орган. Завдяки його винаходу понад 3 млн людей змогли встановити пристрій починаючи з 1980-х років.
Завдяки співпраці Кантровіца та компанії General Electric в 1962 р. було винайдено кардіостимулятор та мітральний клапан в серці в 1951 р.
В 1961 р. Адріан допоміг пацієнтам, які мали параліч кінцівок, рухати ними за допомогою електронного пристрою.
Також Кантровіц розробив штучний лівий шлуночок серця, генератор кисню для серцево-судинної системи, пристрій, який допомагав спорожнити сечовий міхур паралізованим людям.
В 1958 р. його пристрій, який називався «серце-легені» використали під час операції на серці 6-річного хлопчика, який мав вроджену патологію (дірка в 1 дюйм між камерами серця).
Починаючи з 1959 р. Адріан працював над проведенням операції з пересадки серця. Спочатку поставив собаці підсилювач роботи серця.
Працюючи в медичному центрі Мамоніда в Брукліні та лікарні Сінай в Детройті, він в якості експерименту поставив здоровій собаці стимулятор серцевого м’яза. Це був перший приклад підтримки роботи серця за допомогою технічних пристроїв. В 1967 р. він зробив першу трансплантацію в США (не у світі). Для того, щоб забезпечити успішність цієї операції, Адріан 5 років пересаджував серця цуценятам, аж поки не наважився провести операцію на людині. Загалом він пересадив серця 411 собакам.
Пересадка серця
29 червня 1966 року Кантровіц вирішив пересадити серце дитині, якій виповнилося лише 18 днів. Малюк потребував нового серця, а тому команда Адріана знайшла донора, який був хворий на аненцефалію, чиї батьки погодилися, щоб їх дитина віддала своє серце. Через суперечки з керівництвом лікарні Кантровіцу довелося очікувати смерті серця донора, а не смерті мозку. А отже, це зробило всі зусилля марними.
6 грудня 1967 року в медичному центрі Маймоніда команда хірургів під керівництвом Кантровіца здійснила першу в світі спробу трансплантації серця від людини до людини. Всю операцію здійснили за 1 годину. Серце було охолодженим, а потім, після того, як воно почало штучно нагріватися, його вдарили електричним струмом і воно почало битися. Пацієнт прожив більше 6 годин, але Кантровіц сказав, що, на його думку, це була провальна операція, адже дитина не вижила.
Особисте життя та нагороди
Адріан Кантровіц був одруженим. Його дружина Джин протягом багатьох років була його помічницею в компанії, яка займалася виробництвом медичних приладів, які покращували роботу серця. Також в нього було троє дітей, які стали лікарями в сфері кардіології, радіології та нейрохірургії. А також 9 онуків.
В 2001 р. лікар Кантровіц отримав нагороду за своє досягнення в сфері кардіології. Премію вручило Американське товариство штучних внутрішніх органів. В цьому ж році йому вдалося випустити на ринок пристрій, який допомагає хворим пацієнтам пересуватися і навіть виконувати фізичні вправи.
Адріан помер в 2008 р. у віці 95 р. За деякий час до цього в нього стався серцевий напад.
Отже, Адріан Кантровіц, який народився в Бронксі, був видатним лікарем та новатором в галузі медицини.