Вам знайомі термінами сліпмат, ді-джей, брейк-данс, Quick Mix Theory, вініл, репер? Мабуть, більшості так, навіть якщо ви нічогісінько не петраєте в музиці. Це все частина субкультури, яка сформувалася навколо хіп-хопу, репу та загалом діяльності ді-джеїв. Одним з найбільш відомих серед них у 70-80-х рр. ХХ ст. став Джозеф Роберт Седдлер або Grandmaster Flash з Бронкса. Детальніше про нього розповість видання bronxski.com.
Перші кроки до успіху
Як зазначає видання washingtonpost.com, Джосеф Роберт народився 1 січня 1958 року. Його сім’я, як багато мешканців Бронксу після ІІ світової війни, була емігрантами з країн Карибського басейну (зокрема острова Барбадос), Латинської Америки та Африки. Дитинство майбутнього музичного продюсера та ді-джея пройшло в Бронксі. Тут він навчався в середній школі Семюеля Гомперса, а далі в державній професійній школі. Остання дала йому технічні знання, адже він навчався на майстра по ремонту електроніки. В майбутньому це допомогло Джосеф Роберту в його музичних захопленнях.
Не менш важливу роль в прагненні юнака підкорити музичні горизонти відіграли батьки. Точніше батько. Справа в тому, що він був значним шанувальником карибської та афроамериканської музики. А тому природня зацікавленість хлопчика батьковими платівками завжди наштовхувалась на його бажання зберегти цінні музичні твори. Джозеф Роберт Седдлер розповідав, що спочатку він просто відкривав шафу з грампластинками і просто дивився. Торкатися до них заборонялося, а тому можна було отримати покарання. Тому інтерес підлітка до роботи ді-джеєм виник через захоплення колекцією платівок його батька. Важливу роль тут відіграла і матір, яка підштовхнула його до вивчення електроніки, про що ми писали вище.
Згадані чинники вплинули на його захоплення, а тому після школи він відвідував перші зустрічі, вечірки з нью-йоркськими ді-джеями, такими як DJ Kool Herc і Disco King Mario.
Інновації від Джозефа Роберта Седдлера
Але вивчення чужого досвіду і створення власних інновацій – це різні речі. І Гросмейстер Флеш до цього швидко прийшов. Він розповідав, що його мати і сестра часто влаштовували вечірки. І під час них він звернув увагу, що були моменти, коли музичний трек так заводив юрбу танцюючих, що хотілося ще і ще. Але як повторювати ось цю найкращу частину запису? Це питання і вдалося розв’язати молодому Джозефу Роберту Седдлеру.
Для початку йому довелося багато спостерігати за іншими ді-джеями. Далі він почав вивчати стилус (це частина програвача й серед іншого також і паличка для написання літер, навігації, введення команд). Наступним кроком було бажання знайти голку, яка б залишалася всередині канавки, коли вона буде зміщуватися проти годинникової стрілки під час руху вінілової платівки. Цю проблему вдалося вирішити.
Другим кроком було бажання вирішити, що робити з гумовим килимком, який постачався з поворотною платформою програвача. Він дуже сильно терся, а тому його довелося зняти. Але сталева тарілка, яка була під ним, могла б пошкодити платівку, якщо б до неї торкатися голкою. Допомогла мама. Точніше її інструменти. Справа в тому, що вона була швачкою, а тому вдома завжди було багато різних тканин. А головне вона в них розумілася і могла порадити необхідну. Тому Гросмейстер Флеш почав перебирати тканини і вибрав матеріал, що називався фетр. А тому він купив собі необхідну кількість фетру і вирізав з нього кола розміром з платівку. Далі він пригладив тканину, використавши додатково спрей-крохмаль. Таким чином тканина стала сліпматом. Отримавши голку та матеріал під платівку, він повинен був знайти правильний програвач.
Сліпмат
Отже, сліпмат – це шматок тканини, яка має бути слизькою. Її ді-джеї кладуть на програвач замість гумового килимка. Це дозволяє ді-джею рухати платівкою поки диск в цей час ковзає під ним. Це необхідно для утримання платівки в нерухомому стані, внесення дрібних коригувань під час створення нових ритмів мікшування, скретчування. Інколи платівки використовують, як прикрасу. Щоправда це відбувається, коли платівка не стоїть на програвачі.
Пошук програвача
Після голки та сліпмату важливою проблемою був пошук програвача. Флешу довелось ходити на звалища для пошуку стерео обладнання, яке вже нікому було не потрібне, щоб його тестувати. Йому був важливий так званий крутний момент. Тобто тарілка програвача після стану нерухомості мала за 1 оберт набрати повну швидкість. Це було необхідно, щоб рухати платівку, коли їй назустріч (проти годинникової стрілки) буде рухатися голка.
Довелось оглянути десятки програвачів, а потрібного все ще не вдавалося знайти. Але одного разу він проходив по вулиці Хантс-Пойнт у Бронксі і побачив незнайомий раніше магазин електротехніки. Там на вітрині стояла не дуже презентабельна сіра коробка програвача. Джозеф Роберт Седдлер попросив увімкнути його і протестувати. Виявляється, це був програвач маловідомої компанії, що називалася «Техніка» (Technics). Модель SL-23. Коли Флеш спробував, який в нього крутний момент, то побачив, що він відповідає його уявленням. Справа в тому, що тарілка набрала повну швидкість за чверть оберту. Він купив два таких програвачі за 150 доларів. Але спочатку довелось ці гроші назбирати. Флеш працював посильним і за деякий час зумів отримати необхідне обладнання. Пізніше кожен ді-джей прагнув мати такі програвачі для своїх пластинок.
Отримавши відповідний ритм, правильну голку, записи музики, мікшер, сліпмат та програвач, Флеш зумів створити 10-секундний барабанний бій. І це тривало 10 хвилин. Це був початок репу.
Стати гросмейстером Флешем
В 70-80 рр. на екранах кіно популярним став Брюс Лі. Він був всім. Ідолом, кумиром, ідеалом. Всі ходили дивитися фільми з ним. На той час він був Гросмейстером [почесне звання бойових мистецтв]. А тому коли в 1972 р. один з шанувальників сказав Флешу, що він поводиться за пультом, як гросмейстер, і продемонстрував це рухами з кінофільмів з Брюсом Лі. Після цього Джозеф Роберт Седдлер став не просто Флешем, а Гросмейстером Флешем.
Кар’єра
Влаштовуючи вечірки, гросмейстер Флеш співпрацював з реперами Куртіс Блоу та Лавбаг Старскі. Далі було створено власну групу. З’явився термін хіп-хоп. Його виникнення пов’язано з сарказмом, щодо ритмічності маршу армії США, до якої належав один з членів групи. Починаючи з 1978 р., група почала більш-менш регулярно виступати в Disco Fever у Бронксі. В 1979 р. було укладено контракт з Enjoy Records і випущено перший сингл «Superrappin».
У 1980 р. було укладено новий контракт з Sugar Hill Records. З’явилися численні сингли, почалися гастролі, вийшов фільм «The Adventures of Grandmaster Flash on the Wheels of Steel». В 1999 р. під час одного з виступів Гросмейстера Флеш написав з DJ Tomekk і Flavor Flav сингл 1, 2, 3, … Rhymes Galore. Цей трек протримався 17 тижнів у ТОП-10 німецьких чартів.
У 2002 р. група розпалася через протиріччя між її учасниками. І хоча після цього популярність гросмейстера Флеша пішла на спад, але він все ж продовжував виступати, давати інтерв’ю, ділитися здобутками.
Отже, важливість гросмейстера Флеша для розвитку репу та хіп-хопу безумовна. Він пройшов шлях, який дозволив його наступникам розвивати цю частину музичної культури та покращувати її. А ви є його фанатом?