Якщо ви вважаєте, що марксизм помер разом з розвалом радянського союзу, то помиляєтесь. Адже зараз комуністична ідеологія є панівною в Китаї, В’єтнамі, Лаосі та на Кубі. Поряд з ними в певний час марксистські погляди знайшли суттєве поширення і в деяких частинах США. Здивовані? Отож. Справа в тому, що Міський коледж Нью-Йорка в 20-30 рр. ХХ ст., а також певною мірою і в другій половині цього ж століття був своєрідним джерелом поширення марксизму в країні. Важливим елементом життя коледжу та розвитку в ньому марксистських ідей став Маршал Берман – філософ, урбаніст, письменник. Детальніше про нього та його діяльність розповість видання bronxski.com.
Дитинство в Бронксі
Нью-Йорк – це велетенське місто, де проживають десятки і сотні етносів. Серед них виділяється єврейський, який дав місту і світу численних науковців, підприємців, промисловців. Одним з них став Маршал Берман, виходець з родини підприємців, який був видатним інтелектуалом сучасності.
Хлопчик народився в 1940 р., 24 листопада в Бронксі. В Європі у цей час вирувала Друга світова війна, а США лише наближалися до часу, коли вступлять в герць зі своїм найбільшим противником на суші та на морі. Саме в такий час і з’явився на світ Маршал. Його батьками, як це часто бувало в Нью-Йорку, були євреї-емігранти з Східної Європи на ім’я Бетті та Мюррей Бермани. Вони були власниками компанії Betmar Tag and Label. Дитинство хлопчика недовго було безхмарним. В 1955 р. від серцевого нападу у віці 48 років помирає його батько. В цей час родина переїхала до району Кінгсбридж у Бронксі.
Навчання
Після закінчення середньої школи Берман навчався у Вищій науковій школі Бронкса. В ХХ ст. це був популярний навчальний заклад для юнаків та дівчат Бронкса. Тут можна було отримати сучасні академічні знання, які могли допомогти зробити наукову кар’єру. Цей заклад закінчили майбутні нобелівські лауреати, академіки та інші визначні науковці США.
Далі був Колумбійський університет та Оксфордський. Якщо в першому навчальному закладі він отримав мотивацію для навчання (про це далі), то в останньому здобув ступінь бакалавра з літератури. В цьому навчальному закладі він був учнем відомого науковця Ісайї Берліна (російсько-британський соціальний і політичний теоретик, філософ). Крім цього, до свого переліку отриманих дипломів він долучив і ступінь доктора філософії Гарварду (1968).
Здобутки Мартіна Бермана
З 1968 р. Мартін починає працювати в Міському коледжі Нью-Йорка. Його викладацька діяльність тривала до смерті в 2013 р. Протягом життя він працював в редакційній колегії Дісент (Dissent), був автором кількох відомих новинних видань, написав 5 книг та більше 100 статей, есеїв, розповідей, заміток.
Початком своєї наукової діяльності вчений, який народився в Бронксі, вважає 1959 р. В цьому році, він, будучи студентом Колумбійського університету, натрапив на одну з праць Карла Маркса «Економічні та філософські рукописи» (1844 р.). Це стало натхненням і відкриттям всього його життя.
Важливий вплив на його життя мала діяльність Роберта Мозеса – нью-йоркського будівельника, містобудівника («Головний будівельник» Нью-Йорка), якого ще порівнюють з бароном Османом, який докорінно змінив Париж. Протягом 1948-1972 рр. багато будував, а тому пізніше пам’ять про нього була увіковічена в одному з творів Маршала Бермана («Політика автентичності»). Щоправда там він негативний герой – такий собі фаустівський лиходій. Твір присвячений міській історії і через його текст червоною ниткою проходять слова «Все, що є твердим, тане в повітрі». Які причини такого ставлення до видатної особи в історії міста, запитаєте ви? Справа в тому, що на діяльність Мозеса можна дивитися по-різному: з одного боку, він покращив транспортне сполучення в межах міста, а з іншого, так вважає Берман, побудувавши швидкісну автомагістраль Cross Bronx, спустошив Південний Бронкс, розрізавши його на шматки та розбомбивши інші райони в цілому, включаючи більшу частину власного району Маршалла, Тремонт. В наступні роки знищення міста продовжилось. Нью-Йорк був розорений, а його райони, які знаходились далеко від центру Мангеттена, були в занедбаному стані.
Філософські думки Бермана про модернізм
Серед філософських здобутків ідей Бермана варто відзначити найбільш впливові. Такою була концепція модерну. На його думку, модернізація є частиною, важливою складовою сучасного світу і особливо яскраво проявляється в місті. А тому його дослідження пролягали в напрямку модернізму, особистої свободи, змін та технологічного прогресу. А також, як ці фактори впливають на ідентичність і досвід особистості. Берман висунув власне бачення модернізму і показав, що він протиставляється постмодерній філософії. Він розглядав його як бездушну та безнадійну камеру відлуння. Також в контексті цієї ідеї він бачив міський простір як місце, де людина може повністю розкритися і постійно вносити зміни в своє життя. Він підкреслював значення життєвої енергії, самореалізації та творчості в міському контексті. За його словами, місто є сценою для діалогу між індивідом і суспільством, де можливості для самовираження і взаємодії безмежні.
На думку філософа, модернізація руйнує традиційне життя людини, соціальні зв’язки, природне середовище. Але вона й створює нове. І це є потенціалом для прогресу. Він стверджував, що важливо виявляти критичне мислення і активно залучатися до процесу модернізації, зберігаючи при цьому індивідуальну свободу та гуманістичні цінності.
Сучасність в трактуванні Бермана
Також в його наукових працях розглянуто поняття «сучасність» та його вплив на життя індивіда. На його думку, сучасність змушує нас постійно рухатися, змінюватися, адаптуватися до темпу життя, оновлювати свої індивідуальні ідентичності. Водночас він закликає до збереження зв’язку з минулим і визначення власних цінностей і переконань у сучасному контексті.
На його думку, бути сучасним означає жити в суспільстві, яке повне парадоксів та незрозумілих речей. Але такий стан речей можуть долати лише великі бюрократичні організації, які готові заради контролю над світом руйнувати всі організації, спільноти, цінності, життя.
Філософія Маршалла Бермана пропонує відкрите розуміння модернізації і сучасності, досліджуючи як їх позитивний, так і негативний вплив на людей і суспільство. Він підкреслює важливість особистісного розвитку, самореалізації та активної участі у створенні свого власного життя і соціального оточення. Його роботи надихають на роздуми про взаємозв’язок між індивідуальними досвідами і соціальними змінами, а також на пошук способів збереження гуманістичних цінностей у сучасному світі.
Його друзі говорили, що він залишався оптимістом щодо сучасності, хоча й говорив, що вона руйнівна для людства. Він сказав, що хмарочоси можуть вивести громаду з вулиці, але люди полюбляють такі високі будинки заради красивих краєвидів. Для нього «масова культура» – це сфера, яку не слід оплакувати чи прославляти, бо вона захопила світ, але нею слід захоплюватися за потенціал передавати «емоційну глибину та силу».
Отже, Маршал Берман знайшов чимало цікавого і повчального в марксизмі і переніс ці знання на сучасність.