Кожен, хто фанатіє від американського кіно, знає видатного режисера та актора Вуді Аллена. В той же час він відомий глядачам лише своїми роботами, але вони мало знають про його особисте життя, характер, ставлення до інших людей. А він насправді (і на початку кар’єри, і сьогодні) для того, щоб здобути славу та визнання в Голлівуді, міг бути інколи жорстоким, а інколи романтичним. Геть так само, як місто, в якому він народився і яке обожнював. А ще однією з його таємних переваг було те, що за його окулярами в чорній оправі була згорнута, так би мовити, «сексуальна сила кота з джунглів…». Нью-Йорк був його містом, а Бронкс – місцем народження. Детальніше про успішного містянина Вуді Аллена розповість видання bronxski.com.
Дідусь та батьки Вуді, як приклад для наслідування чи критики
Батьки Вуді були євреями в першому поколінні мігрантів в Нью-Йорку. Зокрема, його матір Нетті Черрі народилася в цьому місті в 1908 р., після того, як її батько Леон, маючи 26 років, покинув Австрію, приїхав шукати щастя в США і одружився на Сарі Гофф, теж емігрантці з Австрії. Спочатку він жив у Нижньому Іст-Сайді. В 1908 р. Леон Черрі зумів назбирати грошей і відкрити їдальню, де продавалися продукти харчування, цукерки й інші товари. Пізніше цей заклад перетворився на цілу мережу. В 1920 р. він переїхав в Бронкс. До кінця життя він залишався ортодоксальним євреєм, який вдома розмовляв на ідиш, знав лише декілька слів англійською, а в п’ятницю ввечері, на заході сонця запалював свічки, щоб зустріти суботу. Бажання отримувати вищу освіту, читати книги чи займатися мистецтвом він не мав. Весь свій час він вкладав в роботу і це ж прививав дітям.
А тому його донька Нетті змалечку навчилася багато працювати. Вуді пізніше описував її робочий день, як звичайний та рутинний. Вона навчалася на бухгалтера і працювала на підприємстві, де продавали найкраще масло, м’ясо домашньої птиці, яйця. Їдучи на роботу одного дня, вона помітила Ісаака Кенігсберга, середнього віку, вусатого продавця масла та яєць. Він був любителем костюмів ручної роботи, опери та класичної музики в Метрополітен-опера. Останній познайомив її зі своїм сином Марті, який не відзначався фізичною красою, але був кумедним, привітним молодим хлопцем, який вмів гарно проводити свій час. Саме це сприяло їх подальшому зближенню. В 1930 р. вони одружилися. Їх подальше життя було складним, адже Марті не міг довго втриматися на одній і тій же роботі. Він багато часу байдикував, замовляв все нові і нові костюми, сварився з дружиною і планував фантастичні схеми заробітку. Але в 1935 р. Нетті завагітніла. Вони жили в Брукліні, але вирішили переїхати і народити свого первістка в Бронксі в лікарні Маунт-Іден.
Аллан Стюарт Кенігсберг або Вуді Аллен в дитинстві
Відомий актор народився 1 грудня. Це була неділя. В перші дні після народження всі одразу зрозуміли, що він буде схожим на матір. Про це говорило його морквяно-руде волосся, великі вуха та молочна шкіра. Народження дитини лише погіршило відносини між її батьками. Вони ще більше сварилися. В цей час Нетті знайшла роботу бухгалтера в одного міського флориста і почала щодня їздити на роботу. А хто ж доглядав дитину, запитаєте ви? Це були жінки, які могли цілий день посидіти разом з немовлям, пліткуючи із своїми друзями. Їх не цікавили питання раннього розвитку дитини, а лише зароблені гроші. Вуді навіть стверджував, що якось одна з цих жінок навіть накинула йому на голову ковдру, і він мав всі шанси задихнутися. Коли мати поверталася додому, то не мала багато часу на виховання малюка. Коли ж він просився на руки чи вимагав уваги, то часто отримував побиття. Його товариш Джек Фрід розповідав, що мати була дуже запальною жінкою і часто кричала, вила, а потім накидалася на Вуді, коли він діставав її. Інші б давно вже втекли з дому, але не він. Аллен ніколи не плакав. В цей час він мав дивовижну здатність стримувати свої емоції. Його мати взагалі не могла контролювати себе. А тому Вуді вже тоді він зрозумів, що значить добро, а що зло.
Пізніше він помстився батькам за таке ставлення. Зокрема, в своїх комедійних виступах він розповідав, що мати поклала йому в ліжко живого ведмедика. Також, що вона радила йому ніколи не підозрювати незнайомців, а коли один з них запропонує йому цукерок, щоб сісти в авто – негайно заскочити туди.
В 1986 р. він зробив спробу зняти документальний кінофільм з назвою «Дві матері», щоб показати ставлення мами до нього та його сестри. Фільм так і не вийшов на екрани.
Навчання
Життя в Нью-Йорку дало йому можливість навчатися спочатку в єврейській восьмирічній школі (Hebrew school), а далі в Старшій школі Мідвуд (Midwood High School), що в Брукліні. Там його називали «рудий». Як думаєте, чому?
Далі було навчання у Нью-Йоркському університеті та Міському коледжі (м. Нью-Йорк), а також у приватному університеті «Нова школа» (м. Нью-Йорк). З усіх навчальних закладів він був відрахований, бо йому не подобалося вивчати те, що там викладали.
В цей час він починає називати себе Вуді на честь американського джазового кларнетиста і саксофоніста Вуді Германа.
Початок комедійної діяльності
Ще перебуваючи в статусі студента Нью-Йоркського університету, Аллен почав багато жартувати. З часом його жарти стали приносити йому гроші. Це було після того, як він розпочав виступати в клубах, вести гумористичну колонку в престижному журналі «Нью-Йоркер» («The NewYorker»), писати сценарії для акторів, сценаристів, телешоу й виступати в них.
Література, театр та музика
Загалом протягом життя він написав і опублікував 4 збірки п’єс та розповідей: «Зводячи порахунки» (1971), «Без пір’я» (1975), «Побічні ефекти» (1980) і «Чиста анархія» (2007).
З 1966 р. він починає працювати в театрі. В цьому році вийшла його перша вистава «Не пийте цю воду». Це зробило його відомим драматургом. А його п’єса ставилася 598 разів. Далі була вистава «Зіграй це знову, Семе», яка була поставлена 453 рази. В 70-ті роки були презентовані публіці п’єси «Бог» і «Смерть». У 1981 р. – «Світло плавучого маяка», в 1995 р. – «Централ Вест Парк», у 2000-х – спектакль «Кут Автора», «Кулі над Бродвеєм».
Вуді з дитинства любив класичну і джазову музику. Можливо це від дідуся, хто зна. Завдяки грі на кларнеті з 60-х років він починає свої виступи в клубах міст. Йому вдалося організувати свій джазовий ансамбль, який щотижня грав старомодний джаз в Карлайл-готелі в Нью-Йорку
Кіно
Найбільшого успіху Вуді добився в кіно. Його ранні комедії були блискучими, а пізніші фільми (не такі жартівливі) більш влучними. Найкращими фільмами митця, що народився в Бронксі, вважають «Манхеттен», «Енні Голл» або «Ханна та її сестри». Починаючи з 70-х років Аллен випускав 1 фільм на рік. Критики його переважно критикували, але глядачі відвідували прем’єри, а отже, це дозволяло Вуді отримувати невеликі, але незмінні касові збори. Загалом протягом життя він написав сценаріїв та зіграв в більш ніж в 80 фільмах.
Отже, сім’я відомого американського режисера, сценариста та актора Вуді Аллена емігрувала з Австрії. В перші роки життя в США їм було складно. Але вони змогли стати на ноги, здобути освіту і потім дати її і своїм дітям. В результаті талант Аллена та знання в сфері кіно зробили його відомим та успішним.